Європейський Союз – це унікальне політичне та економічне об’єднання
28 демократичних європейських країн, що прагнуть миру, процвітання та
свободи для своїх 500 мільйонів громадян.
Це структура, що постійно розвивається та не має аналогів в
історії. Первинне законодавство ЄС – угоди, підписані державами-членами.
Ці угоди встановлюють головні принципи ЄС, інституціональну структуру,
законодавчу процедуру та повноваження. Деякі основні угоди: Римська
угода про створення ЄЕС (1957), Єдиний європейський акт (1986),
Маастрихтська угода (1992), Амстердамська угода (1997) та Лісабонська
угода (2007).
Основні інститути ЄС такі: Європейський парламент, Європейська Рада, Рада Європейського Союзу, Європейська Комісія.
Європейський парламент
Європейський Парламент обирається кожні пять років громадянами
Європейського Союзу з метою представлення їх інтересів. Основна робота
Європейського парламенту (ЄП) – приймати європейські закони на основі
пропозицій, які представлені Європейською Комісією. ЄП розділяє цю
відповідальність з Радою Європейського Союзу. Парламент та Рада також
розділяють спільні повноваження з утвердження щорічного бюджету.
Парламент засідає переважно в Страсбурзі (Франція) та Брюсселі
(Бельгія).
Європейська Рада
Європейська Рада складається з голів держав або урядів країн-членів
ЄС, разом з Президентом Ради та Президентом Комісії. В роботі
Європейської Ради приймає участь високий представник Європейського Союзу
з питань зовнішньої політики та політики безпеки. Європейська Рада
визначає загальний політичний напрямок та пріоритети Європейського
Союзу. Європейська Рада не має законодавчих функцій. Її засідання
проходять двічі на рік та скликаються Президентом.
В разі необхідності Президент скликає спеціальне засідання. Термін
повноважень Президента – два з половиною роки, з можливістю одного
продовження. Зазвичай засідання Європейської Ради проходять в Брюсселі.
Рада Європейського Союзу
Це головний орган ухвалення рішень в ЄС. Спільно з Європейським
парламентом він розділяє відповідальність за прийняття законів ЄС. Рада
ЄС складається з міністрів національних урядів всіх країн ЄС. На
засіданнях присутні міністри, які відповідають за питання, що
обговорюються. Кожні шість місяців інша держава-член приймає так зване
президенство ЄС. Це означає, що вона головує на засіданнях та встановлює
загальну політичну програму. Ротація президентства не розповсюджується
на Раду закордонних справ, де головує високий представник з питань
спільної зовнішньої політики та політики безпеки.
Європейська Комісія
Це орган виконавчої влади ЄС, який представляє інтереси ЄС в
цілому. Вона готує пропозиції для нових Європейських законів, які подає
до Європейського парламенту та Ради. Реалізує загальні принципи ЄС та
керує фондами та програмами ЄС. Комісія також відіграє роль «вартового
угод», забезпечуючи повне дотримання угод та законів ЄС. Вона може діяти
проти правопорушників, за необхідності передаючи їх до Суду
Європейського Союзу.
Комісія складається з 28 комісарів – по одному від кожної країни
ЄС. Президент Комісії обирається 28 урядами та затверджується
Європейським парламентом. Кандидатури інших комісарів пропонуються
національними урядами при узгодженні з новим президентом та схвалюються
Європейським парламентом. Вони не представляють уряди своїх країн.
Замість цього, кожен з них відповідає за певну галузь політики ЄС. Всі
вони призначаються строком на п’ять років.
Представництво Європейської Комісії в Україні було відкрито в центрі Києва у вересні 1993 року.
Представництво в Києві є одним з понад 130 представництв Європейського Союзу в світі.
З 1 грудня 2009 року після набуття чинності Лісабонського договору,
Представництво Європейської Комісії перетворилося на Представництво
Європейського Союзу в Україні.
Представництво має статус дипломатичної місії та офіційно представляє Європейський Союз в Україні.
Інституціями Європейського Союзу є Європейська Комісія,
Європейський Парламент, Рада Європейського Союзу, Верховний Суд та
Аудиторський Суд.
1 січня 2007 року завершилося п’яте розширення Європейського Союзу,
що розпочалося в травні 2004 року. Сьогодні Європейський Союз, до якого
входять 27 держав-членів із загальною кількістю населення майже 500
мільйонів людей, є найбільшим торгово-економічним блоком у світі.
Головними завданнями в діяльності Представництва є наступні:
- Сприяти політичним та економічним зв’язкам між Україною та
Європейським Союзом шляхом підтримання ефективного діалогу з урядовими
установами та підвищення поінформованості про Європейський Союз, його
установи та програми;
- Відстежувати впровадження Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС;
- Інформувати громадськість щодо розвитку Європейського Союзу, роз’яснювати та відстоювати окремі аспекти політики ЄС;
- Брати участь у впровадженні програм зовнішньої допомоги Європейського Союзу.
Стаття 4 Угоди про асоціацію – у котрій йдеться про встановлення
Поглибленої та Всеосяжної Зони Вільної Торгівлі (ПВЗВТ) – має вступити у
силу 31 грудня 2015 року. Для підтримки українських експортерів, ЄС
продовжить час дії автономних торгівельних преференцій до того ж самого
дня.
Що міститься в Угоді про Асоціацію?
Угода про асоціацію є новаторським документом і першою угодою, що
ґрунтується на політичній асоціації між ЄС та будь-якою з країн-учасниць
Східного партнерства. Також ця Угода є безпрецедентною з точки зору
свого обсягу (низки сфер, які вона охоплює) і глибини (детальності
зобов’язань і часових рамок їх виконання).
Основні частини Угоди присвячені ключовим реформам, економічному
відновленню та зростанню, а також урядуванню та секторальній співпраці у
сферах енергетики, транспорту, охорони довкілля, промисловості,
соціального розвитку і соціального захисту, рівності прав, захисту
споживачів, освіти, молоді та культури.
Також Угода приділяє особливу увагу цінностям і принципам:
демократії та верховенству права, повазі до прав людини та засадничих
свобод, належному урядуванню, ринковій економіці та збалансованому
розвитку.
Документ передбачає зміцнення співпраці у зовнішній та безпековій політиках, а також в енергетичній сфері.
Він також містить у собі положення про глибоку та всеохопну зону
вільної торгівлі. Вони йдуть набагато далі, ніж класичні угоди про
вільну торгівлю, адже передбачають як взаємне відкриття ринків, так і
стимуляцію конкурентоздатності та інші кроки, потрібні для досягнення
відповідності стандартам Євросоюзу і торгівлі на ринках ЄС.
Окрім того, в Угоді будуть відображені питання правосуддя, свободи і безпеки, а також положення про мобільність.
Головні документи та інформаційні материали:
Website of EUAM
